Закарпатський футболіст розповів про свою кар’єру за кордоном

Нині у головній команді «Варда ШЕ» чимала група вихованців «Мункач футбольна академія», які допомагають кішвардському клубу впевнено крокувати до поставленої мети – підвищитися у класі.

Тож про життя та роботу в Угорщині охоче розповів гравець «Варди ШЕ» – мукачівець Михайло Ряшко. До слова, у Михайла за плечима досвід виступів у вітчизняній прем’єр-лізі в складі ужгородської «Говерли», а потім він грав за ФК «Миколаїв», який виступав ще в першій лізі. Тож наш співвітчизник відчуває схожі та відмінні риси угорського та українського футболу.

– Михайле, ти швидко адаптувався до угорського футболу?

– Досить важко проходив цей період, адже тут футбол трохи відмінний від нашого – багато боротьби, переважає силовий футбол, але нічого, зумів перелаштуватися. Пройшов навчально-тренувальні збори спочатку в Угорщині, потім у Туреччині. Пристосувався до манери гри «Варда» – відмічу, що в нас хороший колектив. Хоча, початок моєї кар’єри в Угорщині був непростим – травмувався, потім мені зробили операцію, певний період відновлювався, й лише після цього потроху почав вливатися в колектив. Як бачите, зумів увійти до команди й нині став гравцем основного складу.

– Знаю, що в кубку Угорщини ви змогли переграти класом вищу команду – «Ференцварош». Цікаво, які завдання стоять перед командою в чемпіонаті та кубку на цей сезон?

– На першій стадії розіграшу кубку ми спочатку пермогли команду з третьої ліги, а вже в 1/32 фіналу зуміли пройти «Ференцварош», який завжди бореться за нагороди в угорському чемпіонаті. Перед цим поєдинком у нас не було якогось мандражу перед більш досвідченим суперником, налаштувалися як слід на поєдинок, тим паче, ми відчували суттєву підтримку наших уболівальників – на стадіоні не було де яблуку впасти. Ми подарували їм справжнє свято – дуже добре провели першу частину поєдинку, в ході якої могли вже вирішити долю матча, якби реалізували хоча половину своїх нагод – але лише один раз зуміли реалізувати пенальті. А вже в другому таймі імениті гості вже почали тиснути, намагалися врятувати гру, та ми витримали тиск, а могли ще й збільшити свою перевагу. Тож в підсумку святкували перемогу – 1:0. Хочемо потрапити в розіграші кубка якнайдалі. Щодо чемпіонату, то прагнемо вийти до І ліги (аналог нашої прем’єр-ліги), маємо для цього хороші перспективи: впевнено посідаємо другу сходинку, попереду лише МТК, який за підсумками минулого сезону понизився в класі, й нині ми йдемо слідом за ним. Певен, що зуміємо впоратися з поставленими перед нами цілями.

– У «Варді» серйозна конкуренція за потрапляння до основного складу команди?

– Так, тут серйозна конкуренція. Практично на кожну позицію претендують по-два, а то навіть і по-троє футболістів. Тому на тренуваннях потрібно доводити, що ти кращий і маєш право вийти в основі на матч.

– Умовами, які є в «Варді» задоволений?

– В Кішварді дуже хороша спортивна інфраструктура, будується новий красень-стадіон, який вже в другому колі має бути зданий в експлуатацію, якісні тренувальні поля з травяним та штучним покриттям. На високому рівні медицина та реабілітація футболістів, завдяки яким дуже швидко відновився. Відмічу, що в Україні подібних умов не мають навіть клуби з вітчизняної прем’єр – ліги.

– Які цілі ставиш перед собою в угорській «Варді»?

– Насамперед, хочу мати постійну ігрову практику, хочу показати свої найкращі якості, щоб зацікавити інші європейські клуби або ж провідні угорські клуби з І ліги.

– Чи контактуєш з колишніми партнерами по команді, з якими провів певний період часу в Україні – «Говерлі», «Маріуполі»?

– Постійно спілкуюся з Андрієм Цуріковим, другом дитинства Ігорем Харітіним, Павлом Полегенько, слідкую за українським чемпіонатом, передивляюся переважну більшість матчів.

– Нині в Кішварді чималий «мукачівський десант», є група футболістів, які виступають за молодіжний склад «Варди». Чи буваєш на матчах молодіжних команд та як оцінюєш рівень наших гравців?

– Час від часу спостерігаю за їх тренувальним процесом – хлопці молодці, доводять, що в Україні якісний футбол. Знаю, що вони в більшості перемагають своїх суперників і саме українці на провідних ролях у молодіжних командах. Також у місцевій академії чимало її вихованців – українці. Цей факт засвідчує, що угорський футбол активно розвивається. Тут довкола будуються стадіони, тренувальні поля, футбольні школи та академії. Відмічу, що тут команди, які посідають нижчі сходинки в турнірній таблиці мають якісну базу – тренувальні поля, власні футбольні академії.

– Знаю, що наша «Говерла» була відома тим, що постійно боргувала гравцям зарплатню, а потім керівництво клубу і взагалі не розрахувалося з футболістами попри виграні гравцями в судах справи. В угорському чемпіонаті таке явище присутнє?

– Тут про таке не може бути мови. У фінансовому плані все чітко, у вказані строки вже отримуємо зарплатню, без жодного дня затримки, також це стосується й відносно премій.

– Ти вже став взірцем для багатьох юних футболістів МФА, тож що б хотів побажати нашим юним футболістам?

– Тренуватися й працювати в поті чола, бо футбол – це важка праця. Лише, коли віддаватимешся цій праці на всі сто відсотків, тоді можна стати футболістом високого рівня й побудувати собі успішну кар’єру.

Прес-служба МФА