В Ужгороді пройшов меморіальний шаховий турнір пам’яті екс-чемпіона Закарпаття Степана Ткаченка

Ось уже 11 років поспіль ці масові змагання збирають солідний склад учасників з різних куточків нашого краю.

Провідні спортсмени і любителі віддають данину пам’яті патріарху закарпатських шахів, дворазовому чемпіону області й палкому пропагандисту мудрої гри.

Цьогорічний меморіал Степана Ткаченка вкотре підтвердив високе реноме одного з найкращих обласних турнірів. Зайвий доказ цьому – участь 53 спортсменів з багатьох районів краю: Ужгорода, Мукачева, Берегова, Виноградова, Тячева і Рахова. За призи змагалися міжнародний гросмейстер, міжнародний майстер, майстер ФІДЕ, 18 провідних кмс та 32 першорозрядники. Приємно, що, окрім зазвичай великої кількості ветеранів, на шаховий вогник з’їхалося багато перспективної учнівської молоді. Спортсмени грали за регламентом швидких шахів у 8 турів.

Конкурентної боротьби за перше місце не вийшло. Головний фаворит – міжнародний гросмейстер Володимир Охотник – упевнено, як кажуть, знімав усіх переслідувачів з пробігу та зі 100-відсотковим результатом (8 очок з восьми можливих) виграв головний приз. Чудово виступив молодий кмс з Ужгорода Олександр Подгорнов. Зазнавши поразки на старті, він не розклеївся, а розвинув крейсерську швидкість, здобув п’ять перемог поспіль і з 6,5 очка другим перетнув фінішну стрічку. Одразу троє гравців набрали по 6 очок. Найвищий коефіцієнт виявився в мукачівського майстра ФІДЕ Роберта Ороса, який став бронзовим призером меморіалу.

На турнірі було багато інших спонсорських призів. Трійку найсильніших ветеранів, старших за 60 років, склали Аркадій Ворович, Володимир Артамонов та Степан Стерчо. В інших номінаціях призи дісталися Юлії Данкулинець (жінки), Дмитру Овчаренку (першорозрядники), Михайлу Бєглому («Інваспорт»), Миколі Доманському (школярі). Окрему нагороду отримав і найстарший учасник змагань – 84-річний мукачівський ветеран Тіберій Прібек.

Тож перший масовий цьогорічний турнір в обласному центрі пройшов на мажорній ноті. Шаховий подвижник Степан Ткаченко заслуговує на таке чудове спортивне дійство та добру пам’ять від колег-шахістів.

Аркадій ВОРОВИЧ