Травневий відбувся у Любліні, а фінальний – останнього вікенду у Жешові та Люторіжі.
У п’ятницю ввечері спортсмени змагалися у нічному спринті на території Жешувського технологічного університету. У суботу, в горах неподалік містечка Богухвале, визначали сильніших на середніх дистанціях. А пізніше ввечері у Люторіжі стартували у семи-етапних естафетах – ці змагання завершилися вже у неділю вранці.
Відмінно виступили у складах своїх польських дружин вихованці українського орієнтування. У першому виді програми – нічному спринті – 14-річна мукачівка Катерина Цепурдей, що виступає за UMKS з Квідзина, фінішувала другою, поступившись на двокілометровій дистанції лише своїй одноклубниці Ханні Перфіковській. Срібними призерами у своїх вікових категоріях стали й Владислав (М-12) та Олександр Цепурдеї (М-60), бронзовим серед юніорів (М-20) – сумчанин Юрій Сердюк (UKS Azymut з міста Денбув).
Наступного дня на гірській місцевості з численними ярами у змаганнях серед дівчат не старших 16-ти років перемогла Юлія Кремпінська з Лодзі, а віце-чемпіонкою стала Фея Цивільська з Херсону (UKS Azymut з Денбова). Знов з другим результатом серед однолітків фінішував 12-річний Владислав Цепурдей, а його батько став переможцем в змаганнях ветеранів. Бронзову медаль у категорії М-35 виборов львів’янин Костянтин Маясов – тренер WKS Śląsk.
Завершився чемпіонат клубними естафетами, які самі орієнтувальники називають “естафетами поколінь”. На семи етапах, два з яких проходять вночі, на тих саме трасах (етапи довжиною до десяти кілометрів з 25 контрольними пунктами кожний) змагалися учасники різної статі і віку, тож зрозуміло, що визначальною була наявність в командах спортсменів майстерських – або так званих елітних – категорій Ж-21 і M-21.
Першими серед 35 команд-учасниць фінішували UKS Orientuś з Лодзі, другими – клуб WKS Śląsk з Вроцлава, за який на першому етапі бігла сумчанка Юлія Карпенко, а на останньому – львів’янин Юрій Бадан. Четвертими, пропустивши поперед себе WKS Wawel з Кракова, естафету завершила команда UKS Azymut з Денбова, у складі якої було аж п’ять представників української збірної: киянка Олена Федорова, мукачівець Серій Бабич, Фея Цивільська з Херсону, вінничанка Анастасія Басюк та Ярослав Пажух зі Львова.
У загальному заліку чемпіоном Польщі серед клубів став краківський WKS Wawel, UKS Orientuś з Лодзі зайняв друге місце, а третім на подіумі був UNTS з Варшави. Клуби, в яких виступають українці – WKS Śląsk, UKS Azymut Dębów і UMKS Kwidzyn – посіли відповідно 4, 6 і 8 місця.
- Це чудовий результат для нашої команди – не стримував своєї радості в інтерв’ю тижневику “Kwidzym.naszemiasto” президент UMKS Квідзин Томаш Міллер, – У 2015 році ми вперше виступили у клубному чемпіонаті і зайняли 19 місце. Потім були 17-е і 16-е місця, тому я розраховував, що й цього року ми зможемо піднятися на 3–4 позиції. Проте те, що наші юні спортсмени зробили цього сезону, перевершило всі найсміливіші очікування навіть такого оптиміста, як я. Місце у вісімці найсильніших клубів Польщі, 20 медалей в індивідуальних номерах програми! А до цього згадаймо ще й друге командне місце і 10 індивідуальних медалей на Кубку наймолодших – чемпіонаті Польщі для спортсменів не старших 14 років, що відбувся влітку. Вітаю всіх спортсменів та тренерів Пшемислава Єдраса і Олександра Цепурдея. Я щасливий, що є членом цієї команди, і радію, що за такий короткий проміжок часу нам вдалося створити клуб, який беруть до уваги всі суперники в країні.
P.S. У першій – весняній – частині чемпіонату нагороди виборювали:
– Фея Цивільська (Ж-16) – “золото” на класичній дистанції, у спринті та в естафеті (разом з Александрою Ожеховською та Агнєшкою Лєшніцькою) ;
– Сергій Бабич (М-35) – “золото” на класичній дистанції, “срібло” у спринті та в естафеті по групі М-21 (разом з Ярославом Пажухом і Юрієм Сердюком) ;
– Владислав Цепурдей (М-12) – “золото” в естафеті (разом з Адамом Зарембою та Павлом Перфіковським), та “срібло” на класичній дистанції і у спринті;
– Костянтин Маясов (М-35) – друге місце на класиці;
– Катерина та Ніна Цепурдеї – бронзові призери в естафеті по групі Ж-16 (разом з Наталією Пудліс).
Інна Головнич, фото з відкритого доступу
