Відомий закарпатський футболіст Адріан Пуканич: «За 19 років лише третій раз відзначив Новий рік»

До уваги читачів нашого сайту передріздвяне інтерв’ю з кращим бомбардиром обласного чемпіонату минулого сезону.

– Адріане, із Новим роком! Як святкувалося?

– Дякую, добре! Святкував удома, у Виноградові. Мені рідко доводилося останнім часом зустрічати це свято. За 19 років лише третій раз відзначив Новий рік.

– Яке з новорічних свят загалом є, так би мовити, найближчим?

– Католицьке Різдво, адже на святвечір у моєї мами день народження. До того ж по її лінії більшість родичів саме католики. Цього ж року ще й був ювілей. На нього зібралися друзі мами, близькі, родичі. Усі разом добре провели час.

– А як час, проведений минулого сезону в «Севлюші»?

– Радий що команда здобула золоті нагороди в чемпіонаті і як додаток – Суперкубок Закарпаття. Отже, загалом поставлені завдання виконали, тому радий.

– Коли переходили до «Севлюша», думали, що станете кращим бомбардиром чемпіонату?

– Ні. Такі думки почали з’являтися вже десь в ході сезону. На початку ж була впевненість, що станемо першими, бо потенціал у команди – справді чемпіонський.

– Секрет голеадора в 35 років…

– По-перше залежить від команди, дій партнерів як використовуєш моменти. Плюс індивідуальна майстерність.

– Із футбольної кар’єри найпам’ятнішим є клубний період на найвищому вітчизняному рівні чи, скажімо, виступи у складі молодіжної збірної України, із котрою стали срібним чемпіоном Європи. А можливо, більше до душі матчі за національну команду, за яку теж відзначилися голом?

– Клубний період – більш тривалий, хоч збірна України – то особлива вершина. Загалом усе пам’ятаю. Були принциповими матчі з «Динамо» Київ. Пригадую, в останньому турі поступалися 0:2, проте виграли 3:2. Я тоді відзначився голом, і маріупольський клуб залишився в найвищому дивізіоні. Або ж дебют за національну збірну в поєдинку з Грецією перед моїм 20-річчям. Перший матч під керівництвом Блохіна у Лівії, коли забив гол. Чи м’яч у груповому турнірі у ворота Греції в складі «молодіжки», коли виборювали право вийти до фінальної частини чемпіонату Європи. Тоді Казахстан відібрав очки в Туреччини. Нам залишалося виграти два матчі й посісти 2 «прохідне» місце, що й зробили. Далі – «стикова» гра з Бельгією, яку «пройшли» й потрапили до фінальної частини, де вже стали срібними призерами чемпіонату Європи.

– Тим часом Вам уже цього року виповниться 36. Є плани продовжити кар’єру гравця?

– Так. Головне – маю бажання, мотивацію й здоров’я. Однак щодо найближчого майбутнього, то все проясниться після різдвяних свят.

– І щоб побажали всім, хто тепер зустрічатиме православне Різдво?

– Нічого вигадувати не потрібно. Побажання, можна сказати, класичні: миру, здоров’я та щастя!

Володимир ТАРАСЮК, Федерація футболу Закарпаття