Ці хлопці на своєму рахунку мають безліч перемог. Їхнім колекціям медалей та грамот можуть позаздрити навіть імениті спортсмени.
Мова йде про вихованців Хустської загальноосвітньої спецшколи-інтернату I-III ст., де навчаються діти з вадами слуху, – Івана Кочіша та Павла Бровдія. Вони не просто земляки – родом з одного села – В.Ком’яти, що на Виноградівщині. Вони не тільки друзі – навчаються в одному класі, а цьогоріч випускники вищезгаданого навчального закладу. Хлопців об’єднує спільне захоплення – спорт. За роки навчання у школі вони випробували себе у різних його видах – у легкій атлетиці, міні-футболі, настільному тенісі, волейболі, і всюди ставали кращими, демонструючи справжню силу духу та спортивну майстерність. А три роки тому юнаки зосередилися на сноубордингу, тренуються і змагаються у дисциплінах «паралельний слалом» та «паралельний слалом-гігант». Наразі є одними з перших та найперспективніших закарпатських спортсменів із вадами слуху, входять до дефлімпійської збірної України.
Одне із останніх досягнень 19-річних Івана та Павла – успішні виступи на чемпіонаті України зі слалому та слалом-гіганту, що проходив з 18 до 22 березня в смт Ясіня Закарпатської області. З-поміж кількох десятків потужних спортсменів, котрі представляли 9 областей України, Іван Кочіш виборов І місце в дисципліні «слалом» та ІІІ місце у «слалом-гіганті», а Бровдій Павло трохи не дотягнув до призера – посів ІV місце у дисципліні «слалом». На жаль, далася взнаки нещодавно отримана травма. Наразі хлопці готуються до міжнародних змагань – Дефлімпійських ігор (це санкціоновані Міжнародним олімпійським комітетом спортивні змагання найвищого рівня для людей, що не чують), які відбудуться в Італії у грудні.
Буквально днями хлопці повернулися з навчально-тренувальних зборів зі сноубордингу серед спортсменів із вадами слуху, що проходили в австрійському місті Нойштіфт Штубай.
А все почалося з п’ятого класу, коли майбутніх чемпіонів помітила вчителька фізичної культури Хустської загальноосвітньої спецшколи-інтернату I-III ст. Сима Устюжанінова. Досвідчений тренер побачила у скромних і тоді ще невпевнених учнях потенціал, вирішила його розвивати і не помилилася.
«Вони прийшли до нашого навчального закладу з ослабленим здоров’ям, але оскільки належали до основної групи тих, із ким можна було займатися фізкультурою, то ми почали потроху тренуватися, найперше – засвоювати всі види спортивних ігор. Спочатку це була легка атлетика, хлопці втягнулися, почали займати призові місця на обласних, всеукраїнських змаганнях зі стрибків у довжину, з кидання м’яча, бігу на короткі дистанції тощо. Опісля захопилися волейболом, настільним тенісом, згодом грою мільйонів – футболом. Із цих видів спорту мають чимало перемог на Всеукраїнській спартакіаді серед дітей-інвалідів «Повір у себе». Опісля тренери «Інваспорту» запропонували їм як талановитим спортсменам спробувати свої сили у сноубордингу. І хлопцям це пішло. Дуже тішуся й пишаюся нашими вихованцями», – розповідає перша тренерка юнаків.
Згодом естафета тренувань юних спортсменів перейшла до іншої вчительки фізкультури цієї ж школи Наталії Немеш. Жінка також зауважує, що хлопці дуже старанні і з ними легко працювати.
А до змагань всеукраїнського та міжнародного рівнів зі сноубордингу їх готує тренерка дефлімпійської збірної Олександра Гак. Вона каже, хлопці завжди виступають на максимумі, зібрані й відповідальні.
«Слалом – це загальна назва для дисциплін різних видів спорту, де учасники долають спуск спеціальною трасою. Ворота на цих трасах позначені жердинами з полотнищем, і завдання спортсмена – швидко обійти ворота. У паралельному слаломі по двоє учасників їдуть двома паралельними трасами з крутими віражами на швидкість, а фінали проходять на вибування одного з учасників. Щоб вибороти 1-е місце потрібно зробити 6 заїздів.
Загалом слалом-гігант – найбільш складна для спортсмена з технічної точки зору траса, що вимагає вправного виконання поворотів і вміння миттєво змінити швидкість (яка може сягати 80-ти км/год.). Тож тут потрібна швидка реакція. Серед якостей, якими повинен володіти спортсмен для досягнення високих результатів, – відповідальність, розуміння важливості спорту, цілеспрямованість, працьовитість, сила волі, аби змусити себе працювати навіть тоді, коли не хочеться. Це все Іван та Павло мають, це у них закладено з дитинства. Просто треба й надалі розвиватися їхні можливості й підкорювати нові вершини», – переконана тренерка Олександра Гак, а також додала, що зараз хлопці займаються офп-підготовкою в с. Кам’яниця Ужгородського району.
Хоча на трасі юнаки справжні бійці, у повсякденному житті – скромні та тихі. Класний керівник юнаків Ірина Цедик не може ними натішитися.
«Жодного разу я не мала з ними якихось проблем. Вони дуже здібні, старанні, дисципліновані учні, позитивні, перші в усьому. Неодноразово адміністрацією навчального закладу їм присвоювали звання «Кращих учнів школи», оскільки вони не тільки успішні спортсмени, наша гордість, але й старанні учні. До прикладу, нещодавно Павло повернувся зі столиці, де брав участь у конкурсі ерудитів. Ми всі ними дуже пишаємося і віримо, що попереду у них блискуча спортивна кар’єра», – поділилася враженнями класна мама Ірина Цедик.
На моє ж запитання, чи планують хлопці в майбутньому пов’язати своє життя зі спортом, Іван задумався, а Павло впевнено закивав головою. Навіть зізнався: мріє стати чемпіоном Дефлімпійських ігор та відпочити в Італії. А всім відомо, що мрії при наполегливій праці та вірі у власні сили й краплинці везіння здатні реалізовуватися. Головне – прагнути до цього усією душею, докладати максимум зусиль для досягнення мети. Тож щиро бажаємо спортсменам не зупинятися на досягнутому, підкорювати наступні вершини, примножуючи спортивну славу нашого краю!
Богдана КЛЕКНЕР
