В Ужгороді вшанували пам’ять Аркадія Токарєва шаховим турніром

Історія закарпатської шахівниці налічує чимало славних імен – міжнародні майстри і гросмейстери, переможці світових олімпіад, чемпіони світу серед ветеранів тощо.

Втім, достойне місце в почесній шаховій галереї займають і ті шахові діячі, які не сягали захмарних спортивних висот. Але їхній внесок у благородну справу розвитку давньої гри у нашому краї не менш вагомий. Ім’я Аркадія Токарєва дещо загубилося в пітьмах шахової історії Закарпаття. Принаймні молоді сучасні шахісти, які, на жаль, мало цікавляться минулим, майже не чули про цю особу. А от старше покоління навпаки, добре знає і пам’ятає цього відданого шахового наставника.

У 70-90-х роках минулого століття в обласній шаховій ієрархії домінувала плеяда молодих шахістів, які вигравали практично усі престижні змагання в області, а також достойно представляли свій край на республіканських змаганнях. Це такі відомі спортсмени, як міжнародні майстри Юрій Довжик, Олег Боричев, Богдан Боршош, майстер ФІДЕ Василь Прокопишин, кандидати в майстри Віктор Токарчик, Михайло Бемак, Аркадій Ворович, Юрій Деяк, Віктор Шталь, першорозрядниці, екс-чемпіонки краю Галина Вінничук, Ріта Розенбаум та інші. Відповідь на запитання: що спільного між цими успішними спортсменами та Аркадієм Токарєвим – є дуже простою. Усіх їх виховав та надав путівку у велике шахове життя саме Аркадій Петрович. Колишній ветеран-фронтовик, капітан запасу опікувався своїми вихованцями, немов рідними дітьми. Запрошував їх з піонерського віку до свого шахового гуртку, а через кілька років, після закінчення середньої школи, орлята, озброєні чималими шаховими знаннями, вилітали у самостійний політ, сягаючи спортивних вершин.

Аркадій Токарєв був по-військовому суворий зі своїми учнями, тримав дисципліну. Він не мав ані вищої, ані спеціальної спортивної освіти, але компенсував їх відсутність щирою любов’ю до дітей та надзвичайно відповідальним ставленням до своєї тренерської роботи.

Вихованням шахової молоді ужгородський тренер займався до останніх років. У 1998-му натхненний шаховий наставник у 75 літ пішов з життя, залишивши по собі десятки талановитих учнів та безліч добрих справ.

Вдячні вихованці Аркадія Токарєва зберігають пам’ять про людину, яка дала їм путівку у шахове життя. Кілька років поспіль в Ужгороді проводяться меморіальні турніри зі вшанування його пам’яті.

Цьогорічний токарєвський меморіал відбувся нещодавно в СЦД «Ювентус». Компанія підібралася досить солідна: серед 35 гравців – міжнародний майстер, майстер ФІДЕ, 15 провідних кандидатів в майстри. Приємно, що на змагання взагалі-то міського значення завітали і спортсмени з сусідніх Мукачева, Берегова та Чопа. Найпотужнішу гру в турнірі продемонстрував перспективний ужгородський кмс Михайло Балога. Вже після шостого туру Михайло на ціле очко випереджав усіх конкурентів. В підсумку в активі переможця 6 очок з семи можливих і переконливе перше місце в меморіалі.

Другий приз дістався ще одному фавориту Юрію Ісаку, який здолав у принциповому двобої за друге місце міжнародного майстра Віктора Бунду. А от у боротьбі за третю сходинку турнірної таблиці була справжня «заруба». Одразу п’ятеро спортсменів фінішували з 5 очками – Василь Гуйван, Аркадій Ворович, Степан Стерчо, Олександр Подгорнов та Ольга Юшко. Найвищий коефіцієнт віддав «бронзу» мукачівцю Василю Гуйвану.

Конкурували за турнірні призи і ветерани, старші за 60 років. До трійки найсильніших серед «аксакалів» увійшли Аркадій Ворович, Степан Стерчо та Володимир Артамонов. В інших номінаціях призи також отримали: серед жінок Ольга Юшко, школярів – Дмитро Овчаренко, представників «Інваспорту» – Олексій Дьордяй, а також найстарший учасник змагання – 82-річний мукачівець Тіберій Прібек.

Олег МИКИТА