Свалявського футболіста визнали найкращим гравцем Першої ліги України

Редакція UA-Футбол визнала закарпатця Роберта Гегедоша кращим гравцем Першої ліги України сезону з футболу сезону 2020/2021.

Довгий час про уродженця Сваляви, талановитого і забивного форварда, ходили суперечливі чутки. Багато експертів обговорювали складний характер, неготовність працювати на команду, егоїзм і навіть говорили, що все це в комплексі і призвело до оперативного відходу з «Металіста 1925» в кінці минулого сезону. Дивно було бачити непродовження контракту з ним буквально в розпал «постковідного догравання».

Але, як виявилося, Роберт Гегедош зробив правильний вибір, пішовши до команди, де зміг завоювати авторитет і жадану путівку до УПЛ, що втекла від нього раніше, коли гравець поспішив розпрощатися з «Минаєм». Причому в «Вересі» спочатку все далеко не було гарантовано, нападаючому запропонували буквально «випробувальний термін» у вигляді контракту до кінця календарного 2020-го року. З тих пір, звичайно, угоду вже двічі продовжували на більш тривалі періоди, що лише говорить про зростання впевненості у футболісті з боку керівництва «Вереса» в геометричній прогресії.

Тобто часу на розкачку у Робі не було – потрібно було кувати своє щастя тут і зараз. Тому він взявся за справу, причому так, що дуже скоро поставив питання про найкращого форварда рівнян ребром, при тому, що у «червоно-чорних» давно був вже власний забивала в складі, до того ж капітан, Михайло Шестаков. Ні про які конфлікти між двома центрфорвардами мови не було – навпаки, за рахунок старанності та самовіддачі обох, Гегедош знайшов своє місце на полі, фактично створивши для себе позицію самостійно. Це зона «під нападаючим», але по всьому фронту атаки, зі зміщенням на фланги. До того ж Роберт став штатним виконавцем стандартів в команді, що також позначилося на його результативності.

У чемпіонаті Першої ліги сезону 2020/21 за двадцять шість матчів Роберт Гегедош забив сім голів і стільки ж разів допоміг відзначитися партнерам, віддаючи результативні передачі. У Кубку він також був на провідних ролях (3+1), багато в чому став творцем чвертьфіналу, де лише плутанина між суддями не дозволила підопічним Вірта зачепитися проти «Зорі». Роберт став також найкращим гравцем жовтня в Першій лізі, на той момент він буквально розривав суперників і був дійсно нестримним. Але й в подальшому Гегедош оборотів не зменшив, провівши в цілому рівний і сильний сезон. Немає сумнівів, що подібний бекграунд допоможе форварду стати своїм і на рівні Прем’єр-ліги. Є відчуття, що ментально він вже давно для УПЛ дозрів і незабаром доведе це на практиці…

Навіть при жорсткому графіку тренувань та спарингів на підготовчих зборах вдалось поспілкуватись із лауреатом й задати кілька актуальних запитань про поточний стан справ.

– Доброго дня, Роберте! Вас визнано кращим гравцем сезону 2020/21 у Першій лізі. Чи здивовані?

– Якщо чесно, так! Не очікував на подібне визнання, адже якщо першу частину сезону дійсно провів на високому рівні – забивав, роздавав, то навесні були певні ігрові проблеми. Перш за все падіння результативності у весняних турах пов’язую із наслідками травми. Втім, все одно старався приносити команді максимальну користь.

– Чи здатен «Верес» з поточним складом конкурувати на рівні УПЛ? Особливо враховуючи доволі «робочий» календар у перших шести турах (до вересневої паузи).

– У нас команда бойова, з характером, тому вже зараз ми готові конкурувати. Знаю, що у першому турі прийматимемо «Колос», далі дві важкі гри на виїзді проти «Динамо» та «Руху», а потім домашні поєдинки з «Ворсклою» та «Олімпіком».

Навіть в контексті того, що замість донеччан може бути «Минай», вважаю ці дві команди приблизно одного рівня. У шостому турі на нас чекатиме виїзд до чернігівської «Десни», яка теж, з огляду на трансферну кампанію, переживає не найкращі часи. З огляду на це, цілком можемо взяти очок 9-10, не менше. Гадаю, «Вересу» це під силу!

– Судячи зі складу команди у літніх товариських матчах, новачків поки небагато, як і гравців на перегляді. Чи ставились вже керівництвом конкретні задачі на сезон УПЛ?

– Поки що задачі не озвучувались, проте гадаю, що буде завдання «закріпитись» і на рівних боротись як мінімум із середняками. Ну і грандам ми цілком можемо дати бій, з огляду на міцний і дружній колектив, а також чітке розуміння виконавцями своїх ролей. Знову ж таки – зігранність в цьому процесі матиме визначальне значення і вона у нас є.

– Вже 21-го серпня може відбутись матч «Верес» – «Минай». Чи буде він для вас особливим, враховуючи, що зіграєте проти колишнього клубу? (при умові, що «Олімпік» таки зніметься)

– Нікому нічого доводити не збираюсь – перш за все хочу собі довести, що можу грати на найвищому рівні! Мрія зіграти в Прем’єр-лізі у мене була давно, як і у більшості нинішніх гравців «Вересу». Не підвищившись в класі минулого року з «Минаєм», я все таки зробив це цьогоріч із рівненським клубом і радий цьому. Та й з колишніх партнерів по «Минаю» в клубі, наскільки мені відомо, залишились наразі лише Микуляк та Кобін, та й то у тренерському штабі.

– До речі, вже у першому турі вірогідна зустріч на полі проти вашого колишнього однокубника Анатолія Нурієва, що перебрався до «Колосу».

– У «Колоса» міцна команда і також доволі зіграний колектив, в який не так просто влитись. Втім, я хочу побажати Нурієву закріпитись в основному складі і вийти в основі з «Вересом»! Буде приємно зіграти проти Анатолія, звісно. А ще приємніше його обіграти.

– А ось екс-капітан «Минаю» Андрій Попович підписав контракт із новачком Другої ліги «LNZ-Лебедин». Як сприймаєте таке рішення на тлі емоційного інтерв’ю голкіпера після матчу з «Дніпром-1» навесні?

– Хочу вас запевнити, що Андрій великий професіонал і з ним на полі відчуваєш себе впевнено. Адже в воротах він навіть більше, ніж півкоманди – постійно в грі, підказує, виручає, як і повинен діяти справжній надійний воротар і капітан! Те, що Попович у тому «знаменитому» інтерв’ю дозволив собі зайві слова із добірки ненормативної лексики – виключно показник того, що йому дійсно не все одно на результат. Звісно, я не підтримую таку поведінку на камеру, краще залишати емоції в роздягальні, але й засуджувати Андрія не збираюсь. Повторюю – він великий професіонал своєї справи і певні емоції у тій ситуації можна й пробачити…

А ось з приводу різкого пониження в класі, просто Попович вирішив взяти «низький старт». Є надія, що дуже швидко ми знову побачимо його на рівні УПЛ, адже такі майстри повинні грати проти найсильніших.

– Наскільки я розумію, серіалу «Футболіст» про клуб більше не буде, адже у Дмитра Поворознюка закінчився контракт і наразі він є «вільним агентом»? Чи полегшиться ваше життя без прискіпливого «ока» камер, які слідкують за гравцями навіть на зборах у готельному номері?

– Перш за все хочеться подякувати Дмитру за його роботу, адже нам – футболістам, вона дала змогу подивитись на себе зі сторони. Це дуже корисно і особисто для себе я виніс із серіалу багато важливих речей, які допомагають справлятись з емоціями та правильно реагувати на певні моменти. З нетерпінням чекаємо завжди нову серію. В колективі ми досі надіємось, що Дмитро таки повернеться і продовжить свою роботу, підписавши ще один контракт, вже у Прем’єр-лізі.

Знаю, що наразі Поворознюк разом із сім’єю відпочиває. Це необхідно, особливо враховуючи його активну медійну роботу під час чемпіонату Європи.

– Не можу, в котексті Євро-2020, не зачепити тему збірної. Чи є у Роберта Гегедоша амбіції потрапити до головної команди країни?

– Навіть не знаю, що вам відповісти. Амбіції, звісно є, але чи реально це? Ми з Владиславом Кулачем практично однолітки, він став найкращим бомбардиром УПЛ минулого сезону із п’ятнадцятьма голами, а його навіть у розширений список кандидатів до збірної не визвали…

Із «Десни» та «Зорі» зразка минулого сезону в збірній України не було жодного гравця, а ті ж луганці, наприклад, двічі поспіль ставали «бронзовими» у національному чемпіонаті. Мабуть, потрібно мені у прийдешньому сезоні забити мінімум 30 голів, тоді з’являться шанси (посміхається).

Втім, приклад Анатолія Нурієва доводить, що при надмірному бажанні і самовіддачі можна й на міжнародному рівні зіграти. Він уже стабільно викликається до лав збірної Азербайджану. До речі, у мене ж угорське прізвище (в перекладі з угорської «гегедош» – скрипаль), а прадід був чистокровним угорцем. Тому варіанти присутні й тут. Звісно, жартую, але з огляду на реалії сьогодення, потрапити до лав збірної України дійсно набагато важче…