У Мукачеві влаштували ІІ турнір ветеранів пам’яті Віктора Ряшка. Фото

Зі Львова, Ужгорода, Мукачева, Берегова, Воловця та Іршави приїхали віддати шану пам’яті Віктора Ряшка.

Два роки, як не стало на земному шляху цього чудового футбольного фахівця й просто світлої людини, і організатори з числа друзів та колег уже вдруге згадали Віктора Івановича турніром із футболу серед ветеранів. А ще побували на кладовищі й узяли участь у церемонії освячення могили (власне, могил, адже поруч також поховані син і донька!). Із Галичини навіть приїхав відомий футбольний тренер Мирон Маркевич, поклонившись загиблому, теж маститому тренерові. Одному з кращих в Україні. Принаймні так уважає інший наставник футбольних талантів Михайло Іваниця, який свого часу працював із В.Ряшком. Отож і спеціально лишив справи та прибув також пом’янути свого колегу.

Добрі слова говорили про померлого і на кладовищі, і на відкритті турніру вже на самому стадіоні в місті над Латорицею. По тому, як не стримував сліз капітан мукачівської команди і кум небіжчика Олександр Переста, можна було судити, що в ті хвилини коїлося практично в усіх у душі. Удова Тетяна подякувала всім, що пам’ятають її чоловіка, закликала учасників сповна перейнятися духом змагань, зіграти яскраво та в задоволення, бо така можливість є. У Віктора ж Івановича, на жаль, цієї змоги не буде.

…А команди старалися! Справжні емоції, непоступливість, бажання довести своє спортивне верховенство панували на стадіоні. На дивно, що після неймовірно спекотного попереднього дня цього разу після нічної грози футболилося в задоволення.

Одразу в півфіналах паралельно зійшлися «Карпати» (Мукачево) – ФК «Берегово» та «Ветеран» (Іршава) – «Ветеран» (Воловець). Не матчі – кров з молоком! Це відобразилося й на рахунках. У господарів суперникам забивали Мирослав Бундаш у першому таймі та Василь Кубарич. 2:0 – на користь «Карпат». А в битві двох «Ветеранів» на гол іршавця Михайла Шусти до перерви після перепочинку відповів волівчанин Михайло Шуста. 1:1. У серії пенальті команда з високогір’я таки впіймала птаха перемоги – 3:2.

Далі офіційне відкриття, Державний гімн України, хвилина мовчання за померлим і всіма полеглими на війні. Укотре лунали теплі слова на адресу В.Ряшка. Відтак – продовження суперництва за призові місця. Право стати третім колективом турніру визмагали берегівці. У черговому безкомпромісному протистоянні вони здолали іршавців. На голи Павла Томпо та Золтана Бакші візаві змогли відповісти тільки наприкінці зустрічі, коли своїм шансом скористався Михайло Станинець. Усе ж 2:1 для команди з Берегова.

А ось щоб визначити головного переможця, довелося вдатися до виконання стандартних ударів. Спочатку на гол мукачівця Івана Сабова в першому таймі суперник відповів після перерви результативним «пострілом» Михайла Шусти – 1:1. А в пенальтійній лотареї впевненіше себе показали ветерани з Воловця. 3:2.

Із суддівськими обов’язками впоралася бригада арбтірів у складі Василя Козика, Ярослава Козика, Мирослава Гали та Віталія Пантілова.

Команди після матчів отримали заслужені нагороди. Зокрема, волівчани поїхали додому з кубком. Організатори відзначили також кращих гравців змагань: Михайла Шусту (Воловець), Тараса Тулайдана (Мукачево), Золтана Бокшу (Берегово) та Михайла Щоку (Іршава). У церемонії нагородження взяли участь голова ЗАФ Іван Дуран, його заступник Віктор Наскалов, голова комітету ветеранів футболу Василь Козик, голова комітету з питань стадіонів та безпеки проведення змагань Георгій Жбора, делегат ЗАФ Володимир Кочетов, Михайло Іваниця (вручив окремо медаль Федору Брунцвіку, капітану команди «Ветеран» (Воловець), як найстаршому футболістові) та Тетяна Ряшко, котрій було подаровано м’яч з автографами учасників.

Після турніру всі знімкувались, згадували Віктора Івановича. А як сказано було при освяченні його пам’ятника, пам’ятати – це продовжувати життя…

Володимир ТАРАСЮК, ЗАФ