https://rx.ua
25637
15:14 26.012020

Тячівець став бронзовим призером шестидобового ультрамарафону в Афінах

Спорт 1275

Днями тячівський спортсмен-марафонець Андрій Терпяк повернувся з чергових змагань – 15-го Міжнародного фестивалю ультрамарафону, що відбувся 10-16 січня в Афінах (Греція).

У шестиденному забігу 57-річний тячівець, перший і єдиний представник України на цих престижних змаганнях, показав блискучий результат – прийшов до фінішу третім і виборов бронзовий кубок. За шість діб Андрій Терпяк подолав відстань у 586 кілометрів, поступившись молодшим за віком та більш досвідченим атлетам із Греції та Франції. Цей результат дозволив тячівцю увійти до п’ятдесяти кращих ультрамарафоністів світу на шестидобовій дистанції.

«Змагання з шестиденного бігу проводяться у світі 6-7 разів на рік, – розповідає Андрій Терпяк. – У них беруть участь багато спортсменів, але зараховується результат від 200 км і більше».

Атлет зазначає, що ультрамарафон – це особлива дистанція:

«Варто зазначити, що звичайна здорова людина без особливої підготовки може пробігти 30 кілометрів, а потім настає «стіна», що не дозволяє рухатись далі. Її фізіологічна суть у тому, що, пробігши цю відстань, людина втрачає добову норму кілокалорій. Основне завдання спортсмена – дедалі більше зміщувати цю «стіну». Тому під час підготовки до змагань, яка тривала три місяці, мені було потрібно навчити свій організм в екстремальному режимі працювати на власній енергії. Перед змаганнями я поставив собі за мету пробігти дистанцію у 600 км, але 14 км не дібрав – не зміг пройти двадцяту «стіну». Важко було пройти 15-ту, але все-таки зміг сконцентруватися і продовжив біг. А на 570-му кілометрі мене досить сильно «повело», так що я ледь не втратив свідомість. Але після того поспав півтори години і за 2,5 години пробіг ще 16 км, завершивши дистанцію».

Змагання були організовані таким чином, що спортсмени бігали по колах довжиною у кілометр: півкілометра – підйом на півтора градуса, півкілометра – спуск. Перебіг ультрамарафону фіксувався спостерігачами та електронною системою: на ногах в учасників були спеціальні електронні чіпи.

Виходячи на змагання, тячівець мав складений на власний розсуд графік з визначеними годинами для сну:

«За перший день пробіг 140 км, за другий – 110. Хоча за добу можу пробігти 200 км, але треба було економити сили для наступних діб, тому не давав можливості організму працювати на повну силу. Мало того: оскільки марафони бігаю зі швидкістю 12 км на годину, мені треба було перейти на 7 км за годину. Тому весь час, що витратив на тренування, – а це близько трьох місяців, – пішов на те, щоб зменшити свою швидкість, а по-друге, гармонізувати рухи до маловитратних в енергетичному плані. На сон планувалося чотири години на добу, але важко засинати після великих навантажень. Тому за годину до сну треба було увійти у «сонний режим», щоб засинати протягом двох-трьох хвилин. Ще одна специфіка: коли прокидаєшся, то одразу піднімаєшся, взуваєш кросівки, вмиваєш обличчя і біжиш далі…»

На шість діб тячівець узяв із собою три пари кросівок. Змінити їх на м’якші був змушений вже на 16-му кілометрі, бо відчував, що були занадто тверді, і від цього з’явились больові відчуття в області коліна.

Загалом, умови змагань у Греції суворіші, ніж деінде, – пояснює Андрій Терпяк. Адже тут живе «спартанський» дух і культивується вдосконалення людини. Однак це не завадило тячівцю знайти на змаганнях багато друзів, які допомагали усім, що було потрібно:

«Я прорахувався з температурою повітря, яка була нижчою, ніж очікував. А відповідної екіпіровки не мав. Тому частину енергії витрачав на обігрів організму. Оскільки бігали поблизу моря, то відчували на собі пронизуючий вітер, прохолоду і вологість. Пульс був постійно прискорений – 140-150 ударів за хвилину. Двічі за забіг проходив допінг-контроль. Харчування теж було доволі «спартанським». Тому суперники (а лідери змагань визначились на третю добу) мене «підгодовували», допомагали і підтримували. До речі, рідко хто з команд-учасниць приїжджав поодинці. Як правило, до складу команди входили спортсмен і два асистенти – лікар-масажист і професійний консультант. А я в усьому міг сподіватись лише на власні сили, своє бачення та досвід», – ділиться тячівець.

Як запевняє Андрій Терпяк, запорукою його успіху стали велика сила волі та цілеспрямованість, а також підтримка рідних.

«Результатом я задоволений. Приємно, що у моєму віці мені вдалося завоювати бронзу у цьому забігу. Адже за 15 років українські атлети жодного разу не брали участі у цих змаганнях, – радіє спортсмен. – Організатори теж це відмітили: їм було приємно, що з’явилася нова держава, яка відвідала їх марафон. Також я отримав чимало позитивних відгуків від професійних спортсменів».

Цікаво, що загальний призовий фонд ультрамарафону у розмірі 60 тисяч євро призери одностайно вирішили віддати 27-річному учаснику з Греції, який завершив забіг із шостим результатом у 322 км, накульгуючи на праву ногу.

«Треба було його бачити його обличчя і бажання витримати цю дистанцію! Тому ми не вагаючись передали йому призовий фонд, і цей спортсмен одразу після змагань використає ці кошти у клініці, щоб відновити ходу. Гроші є гроші, а людське щастя набагато важливіше», – каже Андрій Терпяк.

Наразі атлет відновлюється після виснажливих змагань і вже на днях планує розпочати підготовку до наступних випробувань.

Наталія МАДЖАРА, Тячів

telega
Підписуйся на наш телеграм канал!

Підпишись на наш телеграм канал де кожна новина виводиться відразу після публікації. Будь першим у курсі подій.

Підписатися
Слідкуйте за нами у соцмережах
Головне