Ярослав Мойсеюк: «Сподіваємося привезти Кубок Львова до Ужгорода»

Кажуть, людина завжди знайде час для того, що їй дійсно приносить задоволення.

Ярослав Мойсеюк попри щоденну зайнятість намагається приділяти максимум часу своєму хобі – автомобільному спорту. Нам удалося побувати у «другій домівці» Ярослава – автомайстерні, і спілкувалися ми, так би мовити, не відходячи від виробництва. Саме тут він разом з партером по команді, другим пілотом Володимиров Школяром працює над автомобілем, який у майбутньому, за їхніми сподіваннями, допоможе здобути не одну перемогу.

– Як ви прийшли в автоспорт?

– Усе трапилося випадково. Їзда гірською місцевістю подобалася мені давно. Спочатку це було просто захоплення, та потім почав більше цим цікавитися, і таким чином автоспорт став невід’ємною частиною мого життя. Протягом шести років брав участь у різних змаганнях на аматорському рівні. За цей час поступово вдосконалював свою майстерність, і згодом удалося вийти на професійний рівень.

– Які ваші найбільші досягнення?

– Найціннішою звитягою для нашої команди є третє місце на І етапі Кубка Львова, котрий проходив цьогоріч, наприкінці лютого. Проте на досягнутому зупинятися не збираємось, адже за кілька тижнів наступний етап цих змагань. Налаштовані ми рішуче: після завершення останнього, четвертого, етапу сподіваємося привезти Кубок Львова до Ужгорода.

– Як рідні ставляться до вашого захоплення, адже це досить небезпечний вид спорту?

– По-різному. Наприклад, батько по-чоловічому солідарний зі мною і цілком мене підтримує. А ось ставлення дружини неоднозначне: з одного боку, вона вболіває за мене, та водночас неймовірно хвилюється.

– Чи були якісь серйозні аварії або ж важкі травми?

– На щастя, ні. Одного разу перекинувся автомобіль, але ми залишилися неушкодженими.

– Як розвивається цей вид спорту на Закарпатті порівняно з іншими областями України?

– Можу сказати, що загалом стан автомобільного спорту в нас знаходиться на рівні з іншими регіонами країни. Закарпаття трохи поступається хіба центральним областям, адже там є і спонсорська допомога, і організація змагань перебуває на належному рівні.

– З якими труднощами найчастіше зіштовхуєтеся?

– Найбільша проблема з фінансами. Автомобільний спорт – задоволення не з дешевих. Багато коштів витрачаємо на технічне обладнання автомобіля, крім того, чималих витрат потребує й кожен виїзд на змагання. Спонсорів немає, і все доводиться робити за власні кошти. А інші труднощі відразу ж переборюємо й, за великим рахунком, не звертаємо на них увагу.

– Яка ваша спортивна мрія?

– Узяти наступного року участь у чемпіонаті України з трофі-рейдів. Якщо нам удасться туди потрапити, то робитимемо все можливе, аби здобути прийнятний результат.

Бажаємо Ярославу та його команді здійснити свої плани і прославити наш край не тільки на всеукраїнському, а й міжнародному рівні.

Розмовляв Олег МИКИТА